“ Я завершила 12-річну кар'єру топ-менеджера і зрозуміла, що так більше не хочу. Все своє життя я була прикута до офісу і показників. Спробувала бути підприємцем, але і тут не відчувала задоволення. На коучинг прийшла знайти відповідь «хто я і чого хочу».

“ Ніколи не думала, що стану коучем і це буде моя професія. Але у мене язик не повертається сказати, що це робота, бо із коучингом у моєму житті з'явилося життя.  Зараз я багато подорожую, не прив'язана до одного місця, і від того у мене ще більше клієнтів.

“ Я дуже втомилася від бізнесу. Розуміла, що хочу рухатися в напрямку розвитку людей, але такої посади як коуча в корпораціях не буває. «Так нехай ти будеш першою», – сказала мені тоді інша учасниця навчання.

“ Через 1,5 року Радою директорів була прийнята роль людини, яка відповідає за розвиток коучингової культури в організації. І зараз я не знаю, як можна проходити зміни, як навчатися і навчати дорослих людей без коучингу.

“ У мене вже був свій театр і тренінговий центр. Але я відчував, що мені не вистачає знань і емоційної відповідальності за те, що я кажу людям, ніби я на щось не маю права.

“ Я не працюю чистої води коучем, але беру звідси море інструментів. Публічні виступи, комунікація, лідерство, мотивація – все відбудовано на базі філософії коучингу. А ще я ніколи не переймаюся, де взяти гроші. Бо я можу сісти, проаналізувати себе,ситуацію і зрозуміти, що мені треба робити.